Ікона Божої Матері «Споручниця грішних»
Ікона Божої Матері «Споручниця грішних»
Память: 29 травня / 11 червня
Ікона Божої Матері «Споручниця грішних» названа так відповідно до напису, що зберігся на іконі: «Аз Споручница грешных к Моему Сыну…»
Уперше цей образ прославився чудесами в Одрино-Миколаївському чоловічому монастирі Орловської губернії в середині ХІХ століття. Стародавня ікона Богоматері «Споручниця грішних» через застарілість свою не користувалася належним шануванням і стояла в старій каплиці біля монастирських воріт. Але 1843 року багатьом жителям у сновидіннях було відкрито, що ікона ця наділена, за Божим Промислом, чудотворною силою.
Ікону урочисто перенесли до церкви. До неї почали стікатися віряни і просити про зцілення своїх печалей і хвороб. Першим отримав зцілення розслаблений хлопчик, мати якого гаряче молилася перед цією святинею. Особливо прославилася ікона під час пошесті холери, коли багатьох смертельно хворих, які з вірою до неї приходили, вона повернула до життя.
У монастирі на честь чудотворного образу було побудовано великий трипрестольний храм. На іконі «Споручниця грішних» Богоматір зображена з Младенцем на лівій руці, Який обома руками Своїми тримає Її праву руку. Голови Богоматері та Немовляти увінчані коронами.
1848 року завдяки зусиллям москвича Димитрія Бонческула був зроблений список із цього чудотворного образу, який було поміщено у його будинку. Незабаром він прославився витіканням цілющого мира, яке дало багатьом одужання від тяжких хвороб. Цей чудотворний список перенесли до храму святителя Миколая в Хамовниках, де тоді ж було влаштовано боковий вівтар на честь ікони Божої Матері «Споручниця грішних».
Вважається, що та сама ікона (оригінал), що прославилася 1843 року, перебуває нині в Одрино-Миколаївському жіночому монастирі. Коли вцілілі ікони з розореного монастиря в 1920-х роках розходилися по навколишніх селах, ця ікона дісталася мешканці села Старого Хотинецького району сучасної Орловської області. У 1970-х роках її будинок згорів, вона віддала ікону сусідам, а згодом передала жінці на ім’я Раїса, парафіянці карачевського храму Всіх святих.
У 1994 році Раїса була пострижена в черниці і поїхала разом з іконою в монастир під Одесою. Однак приблизно за рік вона повернулася і в грудні 1995 року вступила до Миколаївської Одринської обителі, а ікона потрапила до приватної колекції. Привести її до Одрино-Миколаївської обителі зголосився схимонах Макарій, перший послушник і помічник настоятельки Маріам, який приїхав на її прохання із Оптиної Пустині. 24 жовтня 1996 року чудотворна ікона повернулася до рідної обителі.
