11 Грудня 2025 р.
12 Грудня 2025 р.
11 Грудня 2025 р.
12 Грудня 2025 р.
Мир Вам, дорогі брати й сестри!
Надія - Український православний сайт знайомств вітає Вас !
Запрошуємо на сайт тільки тих, у кого мета знайомства - створення православної сім`ї.
Якщо у Вас інша мета, будь-ласка, дуже Вас просимо: скористайтеся іншими сайтами знайомств!
На сайті «Надія» Ви можете самостійно розмістити своє повідомлення. Не анкету, а свого листа. Маємо надію, що це буде лист Християнина, що шукає Супутника в Житті. Доречі, обов`язково вкажіть, як з Вами зв`язатися. Настійно рекомендуем використовувати для цього свій E-mail
Звісно, кожен, у кого мета - створення православної сім`ї, може ознайомитися з листами інших з надією знайти рідну людину.
Реєстрації на сайті не має. Це було умовою ініціатора створення цього ресурсу. Свого часу, вона втомилася від реєстрацій, лавини світської та іншої, неприйнятної християнину, інформації навіть на сайтах православних знайомств, не те що на інших.
На сайті працює Православний календар, який підтримується в актуальному стані.
Окрім самого календаря Ви знайдете корисні повчальні матеріали для православних - щоденну статтю з Псалтиря Єфрема Сіріна, та цитату з праць Феофана Затворника на кожний день - на головній сторінці.
Сайт «Надія» - нагадує дошку об`яв, на якій ми зобов`язалися слідкувати за порядком.
Так от, тут Ви маєте шанс познайомитися з тим, кого Ви шукаєте, зв`язавшись з тим, чий лист Вас зацікавив.
Отож - тільки шанс!!! Бо не кожному відомо, на що є Благословіння Господне саме для нього. Оскільки Господь Бог допустив, щоб Інтернет існував, то вважаємо, що й православні, й ті хто вважає себе православним, мають право використати цей шанс на цьому сайті.
Правила користування сайтом - дуже прості:
-- Поводити себе як Християнин ( Християнка ).
-- Відноситися з терпінням до немощів інших.
-- Ви самі публікуєте свого листа.
-- На протязі місяця Ви можете розмістити не більше 4-х листів (по одному щонеділі).
-- Фото: Тільки якщо бажаєте (зовсім не обов`язково) додати фото до вже опублікованого листа - надішліть фото нам, з Вашої електронної поштової скриньки, зазначеної в листі, вказавши дату публікації та розділ.
-- Ми НЕ РЕКОМЕНДУЄМО! Ще раз: НЕ РЕКОМЕНДУЄМО Вам в своїх листах вказувати № свого телефону!! Звісно, якщо Ви цінуєте свій спокій. Сповістити УСІМ! Усьому Інтернету № свого телефону - це дуже нерозважливо!!! Телефон - приватний засіб спілкування. Це Ваше приватне житття! Й Ви добровільно допускаєте в нього ВСІХ !? Всіх!? І Добрих друзів і незнайомців, що, можливо, будуть телефонувати Вам, коли їм заманеться? Й говорити, можливо, бентежні Вашій Душі речі?
Дзвінок - звісно, зручно. Й швидко. Багато чого спрощує. Та чи варто?? Бо спрощує і для добра, й для зла. Так чи варто спрощувати???
Багато хто, згодом кається. Буває вже через кілька годин просять негайно видалити листа, чи № телефону. Звісно, не всі.
-- Рекомендуємо надавати для зв`язку свою E-mail адресу в спеціальному полі на формі надсилання листа.
-- Рекомендуємо підписувати листа - свої Святим ім`ям.
-- Подумайте, чи не ображаєте Ви когось в свойому листі?
-- І ще. Якщо Вы прийшли до православних християн на сайт, а самі не сповідуєте християнські цінності, подумайте, може Вам не сюди? А може й сюди. Якщо ж бажаєте познайомитись с християнином, то, будь-ласка, поважайте правила «чужого монастиря».
На сайті «Надія (Надежда)» ЗАБОРОНЕНО:
-- Розміщувати будь-яку рекламу, посилання на інші сайти, незрозумілі чи двозначні скорочення та вирази, осуд, лайку
-- Розміщувати приватні повідомлення ( на сайті немає «стіни» ).
-- Розміщувати анонімні листи та листи без зазначення, як з Вами зв`язатися,
-- Розміщувати листи не по темі розділу чи не по темі сайту.
-- Вказувати в якості зв`язку з Вами інші сайти: ВК, ОК, FB, ... Хіба що, як один із способів Вас знайти, якщо вказали загальновживаний. Адже не кожен зобов`язаний бути зареєстрований в соціальних мережах.
-- Розв`язувати та підтримувати переписку на сторінках листів на сайті.
До прушників ми вимушені будем застосовувати банн.
Зрозуміло, що за зміст повідомлень, за зміст листів на сайті відповідає автор, і тільки автор і ніяк не адміністрація сайту.
Нажаль вимушені застерегти Вас від поспіху та необачності.
Як і при звичайному, так і при інтернет - знайомстві, треба бути обережним, навіть на православному сайті! На жаль...
Якщо Ви початківець в інтернет-знайомствах, та й досвідченим також не завадить - рекомендуємо ознайомитись з досвідом наших дописувачів на форумі (тимчасово не працює, тому скористайтеся Гостьовою книгою).
В інтернеті, як і в житті - трапляются люди різні...
Про нерозумних треба Богу молитись, а не осуд допускати в своє сердце.
То ж, залишаємо за собою право видаляти некоректні відносно християнства листи. Як і рекламу, повідомлення без зворотньої адреси, з незрозумілими, неоднозначними підписами чи скороченнями, оціночними висловлюваннями до інших.
На протязі всіх років, ми постійно займаємо перше місце в рейтигу Православного християнства. Серед перших результатів пошукових систем (наприклад: 1 , 2 ). І надалі подбаємо знайти ту золоту середину, щоб якмога більше людей дізналося про це місце знайомства, і не було на ньому ніякої реклами і інформації, непотрібної для душі християнина.
Свої відгуки, побажання по оформленню, організації роботи сайту, залишайте будь ласка в Гостьовій книзі, якщо вважаєте, що вони будуть цікаві і іншим. Інакше:
Зауваження, побажання по роботі сайту, прохання що до опублікованих Вами повідомленнь, можна надсилати за адресою: hope07@ukr.net
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожний день року.
(Мф. 10:23-31)
"Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, що не було б пізнано" (Мф. 10:26, Лк. 12:2). Отже, як не ховаємося ми тепер із гріхами своїми, користі від цього нам ніякої немає.
Прийде час, а чи далеко він? — і все вийде назовні. Як же бути? Не треба ховатися. Згрішив — іди і відкрий гріх свій духовному батькові твоєму. Коли отримаєш відпущення, гріх зникне, ніби його не було. Нема чому буде потім відкриватися і являтися. Якщо ж сховаєш гріх і не покаєшся, то збережеш його в собі, щоб було чому виявитися свого часу на викриття тебе.
Все це нам наперед відкрив Бог, щоб ми ще тепер примудрилися обеззброїти Його праведний і страшний суд на нас грішних.
(Лк. 20:9-18)
Притча про виноградник зображує старозавітну церкву; робітники — це тодішня її ієрархія. А оскільки вона не відповідала своєму призначенню, то здійснився вирок над нею: взяти в неї виноградник і віддати іншим. Цими іншими були спочатку святі апостоли, потім їхні наступники — архієреї з усім священством. Виноградник Божий — один від початку світу, і призначення будівничих його одне було, є і буде до кінця віку: приносити Господареві винограду плід — спасенні душі. Це завдання християнської ієрархії, відповідно, і нашої. Якою мірою виконується воно — всі ми бачимо. Що ж сказати на це? Багато в чому — слава Богу! Але багато в чому не можна не побажати кращого. Це особливо стосується проповіді слова Божого. Десь чується проповідь; а між тим, це єдиний садовий ніж у руках робітників винограду Божого. Як би і над нами не справдилося: "прийде господар виноградника і погубить виноградарів тих, і віддасть виноградник іншим" (Лк. 20:15-16). Але як би самі не увірвалися ці інші й не погубили не тільки будівничих, а й самий виноград...
(Лк. 20:19-26)
"Кесареве — кесареві, а Боже — Богові" (Лк. 20:25); кожному, значить, своє. У наш час замість "кесареве" поставити треба "житейське", і сказати: житейське своєю чергою, а Боже — своєю. А то всі кинулися на одне житейське, Боже ж залишають позаду. Тому воно стоїть не тільки не на своєму місці, тобто, не на першому плані, як слід, але зовсім забувається. Наслідком цього забуття, ніби не навмисного, є затьмарення його у свідомості; а потім стає незрозумілим і його зміст, і його засади. Звідси слабкість переконання і хиткість віри; і потім відчуження від неї і вплив усіляких вітрів вчення. Цей шлях проходить кожен окремо, коли починає не дбати про Боже; цей же шлях проходить і суспільство, коли воно у своїх порядках починає не звертати уваги на те, чого вимагає від нього Бог. Коли Боже відставлено на задній план, тоді в суспільстві починає запроваджуватися емансипація від Божественних вимог, — у розумовому, моральному й естетичному відношеннях, і секуляризація (служіння духу часу) політики, звичаїв, розваг, а потім виховання і всіх установ. Нині про те, що Боже, — не думають, не кажуть, не пишуть і навіть у думці не мають ні при яких починаннях. Чи дивно, що за такого настрою вчення, супротивні вірі, знаходять доступ у суспільство і що суспільство схиляється до повального безвір'я?
